7.4 СПІВОЧІ ТА ОБРЯДОВІ КОЛЕКТИВИ

• ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИЙ КОЛЕКТИВ «ФОЛУШ» З ҐІДЛЯРЕВИ

Фольклорний ансамбль «Фолуш» з Ґідляреви створено а 1995 році при ҐЦК ґміни Лежайськ за ініціативою Малгожати Кулі. Його діяльність базується на опрацюванні, демонстрації та документації обрядів і народних традицій лежайських сіл.

Засновником групи, автором видовищ та багаторічним керівником була Малґожата Кула. В даний час керівником і хореографом колективу є Ядвіґа Кула-Романек, музичним керівником та концертмейстером – Станіслав Осіп, а сценаристом і режисером – Малґожата Кула. Репертуар колективу охоплює кільканадцять обрядових вистав, пов’язаних із життям на селі та працею на полі, цілу низку архаїчних пісень і танців із околиць Лежайська. До них, зокрема, належать: колядні вистави, «Ґідляревське весілля», обжинкові дійства, видовища, пов'язані з релігійним культом та іншими щорічними обрядами.

Сценарії видовищ ґрунтуються на усних розповідях, зібраних у середовищі від найстаріших членів колективу та мешканців лежайських сіл. Достовірність цих розповідей підтверджується дослідженнями, проведеними раніше на цих теренах Етнографічним музеєм у Жешуві. До цих обрядів допасовують відповідні до представленого часу костюми для виконавців, реквізит, посуд, сільськогосподарський реманент тощо. Часто це оригінальні предмети, «врятовані» від спалення чи знищення. Іноді їх доводиться реконструювати, на щастя, під наглядом знавців, тобто найстаріших членів колективу. На таких дійствах подають характерні для цього регіону автентичні традиційні страви, наприклад, капусту з горохом, вареники, голубці, пшоняні та гречані «кашаки», цільнозерновий хліб, весільний коровай, рацухи млинці, жур та інші.

«Фолуш», завдяки ретельно відтвореним костюмам та точно поставленим обрядовим дійствам, належить до групи автентичних колективів. При колективі діє танцювальна група, репертуар якої охоплює танці з околиць Пшеворська, Жешува, а також зразки лясовяцької танцювальної культури.

«Фолуш» бере активну участь в оглядах та конкурсах, як воєводських, загальнопольських, так і міжнародних, здобуваючи престижні нагороди. Більше того, у 2010 році «Фолуш» був удостоєний нагороди адміністрації Підкарпатського воєводства та нагороди Лежайського повіту за популяризацію традицій та культивування народних обрядів. У 2016 році фольклористичний колектив «Фолуш» з Ґідляреви отримав Нагороду ім. Оскара Кольберґа «За заслуги перед народною культурою».

Колектив записав також деякі видовища та пісні у співпраці з редактором Єжи Динею (TVP Rzeszów S.A.). Вони були опубліковані як невід’ємні частини альбомів: «Ґідляревське весілля», «На св. Михайла», «Солома в житті людини вчора й сьогодні», «Цей магічний льон», «Колядування «Фолуша» по-ґідляревськи». Кілька з них були представлені у програмах «Зустріч з фольклором» та телеканалі «TVP Жешув».

Фрагмент «Ґідляревського весілля»

https://www.youtube.com/watch?v=BfGfI5Fo4hE

 

• АНСАМБЛЬ ПІСНІ І ТАНЦЮ «КАМЕНЬ»

Витоки ансамблю пісні і танцю «КАМЕНЬ» з Каменя сягає 60-х рр. ХХ ст. Саме в 1967 році з’явилися перші культурні соціальні рухи – вокальні та танцювальні, глибоко вкорінені в культуру регіону. У 1971 році було відокремлено танцювальний колектив, який проіснував до 1998 року під опікою чудових інструкторів. Найбільш динамічна діяльність групи фіксується на рубежі 80-х та 90-х рр. ХХ ст., коли колектив виступав з концертами не лише на ґмінних і воєводських форумах, але й на міжнародній арені – у Франції, Угорщині, Німеччині, Україні. На жаль, через міграцію значної частини групи за кордон у пошуках роботи колектив припинив свою діяльність у 1998 році. З ініціативи багаторічних учасників, у 2012 році, АПіТ «КАМЕНЬ» відновив свою діяльність. Відтоді колектив приваблює молодь з Каменя та околиць ентузіазмом і захопленням фольклором. Згадуючи про початки своєї танцювальної кар’єри, старша частина колективу охоче презентує регіональні та національні танці. Колектив намагається відтворювати танцювальні звички традиційним способом, без зайвих стилізацій на сцені.

У своїй скарбниці колектив має переважно регіональні та національні танці: жешувські, лясовяцькі, пшеворські, староваршавські танці, полонез, а також куяв’як, оберек, краков’як, народні приспівки, коляди, щедрівки та обрядові дійства.

Колектив має низку успіхів як у галузі танців, так і обрядовості:

- премія на 48-му ҐУРАЛЬСЬКОМУ КАРНАВАЛІ в Буковині-Татшаньській у лютому 2020 року за «Коляду з Іродом»;

- І місце на «37 Огляді колядних ансамблів» у Кольбушові у січні 2020 року за «Коляду з Іродом»;

- ІІ місце на «36 Огляді колядних дійств» у Кольбушові у січні 2019 року за коляду «З козою на Новий рік»;

- ІІІ місце на «34-му Загальнопольському конкурсі традиційного народного танцю» в Тшцяні в жовтні 2018 року в категорії танцювальних колективів;

- ІІІ місце на «34-му Загальнопольському конкурсі традиційного народного танцю» в Тшцяні у жовтні 2018 року в категорії танцювальних пар для Кароліни Ольшови та Войцеха Романка з АПіТ «КАМЕНЬ»;

- І місце у «28 Воєводському огляді вертепів» у Високій Ґлоґовській у січні 2018 року в категорії «Групи багатопоколінних родин і дорослих» за «Коляду з Іродом».

Інструктором та хореографом колективу є Ядвіґа Кула-Романек.

«Коляда з Раєм та Іродами»

https://www.youtube.com/watch?v=62XuqVN-Hzg

Про премію ім. Оскара Кольберґа для колективу ФОЛУШ

https://www.youtube.com/watch?v=vBCfypL1Z-M

 

• СПІВОЧИЙ КОЛЕКТИВ «КАМЕНЯЦИ» З КАМЕНЯ

Співочий колектив «КАМЕНЯЦИ» виник у 1970 році при Ґмінній публічній бібліотеці. Концертмейстером групи був пан Мєчислав Козяж, який упродовж кількох років керував співочим колективом, що складався з 34 учасниць. Провідним принципом створення колективу було прагнення продовжувати та культивувати місцеві традиції й народні звичаї услід діяльності попередніх активістів та інструкторів (громадських діячів) у галузі культури. Після того, як Мєчислав Козяж покинув колектив, роль концертмейстера взяли на себе спершу пан Кассак з Ниська, потім Юзеф Палка зі Стальової Волі, а відтак – Ян Бабула та Юзеф Сипко. На той час усі репетиції, зустрічі та мистецькі заходи відбувалися в Ґмінній публічній бібліотеці, яка виконувала функції культурного центру в ґміні.

У 1976 році створено Ґмінний Центр культури, директором якого став Едвард Коньор. З тих пір ҐЦК – місце мистецьких зустрічей та концертів. Співочий колектив «Каменянки» виступав на всіх локальних заходах (урочисті збори, ґмінні обжинки), а також повітових і воєводських обжинках. У 1993 році гурт виступив з концертами у Франції. Участь у оглядах та конкурсах також часто завершувалася успіхами та нагородами.

У 1997 році керівником співочого колективу «Каменянки» став Едвард Піруґ. До колективу долучилися чоловіки, що зумовило зміну його назви на «Каменяци». Інтенсивні репетиції під пильним оком нового інструктора призвели до досягнення подальших успіхів. На «Загальнопольському огляді Кіл сільських господинь» у Кєльцах колектив здобув ІІІ місце.

 

• ОБРЯДОВИЙ КОЛЕКТИВ «ЛЯСОВЯЧКИ» З БАРАНОВА-САНДОМИРСЬКОГО

Цей колектив, який має високі заслуги в популяризації традиційної культури, був створений у 1976 році за ініціативою Марії Козлової, яка, власне, й найдовше його очолювала. Її наступницею впротягом декількох років була тодішній директор Муніципально-ґмінного Центру культури в Баранові-Сандомирському Аліна Шимчик. Нині колектив очолює Анна Жешутек. Важливим аспектом діяльності колективу постає вміння користуватися лясовяцькою говіркою.

Репертуар охоплює, зокрема:

«Ніч св. Яна» – купальське дійство;

«Свято Матері Божої Громничної»;

«Чари, мари та вроки» – вистава про зняття вроків;

«Народження»;

«Зелені Свята»;

«Від Дня св. Стефана до запустів»;

Обрядові дійства, пов’язані з давньою сільською медициною.

Окрім багатьох нагород, отриманих на різних конкурсах та оглядах, «ЛЯСОВЯЧКИ» можуть похвалитися спеціальними нагородами за мистецькі досягнення та діяльність:

- Нагорода Міністра культури і мистецтва (1983)

- Премія ІІ ступеня ім. Францішка Котулі (1999)

- Нагорода Адміністрації Підкарпатського воєводства за досягнення в галузі народної культури та мистецтва (1999)

- Нагорода ім. Оскара Кольберґа (2003).

«Лясовячки» – виступ на «Турнірі справжніх музикантів»

https://www.youtube.com/watch?v=wDFSsv05uek

 

• НАРОДНИЙ АНСАМБЛЬ „ҐУРНЯЦИ» З КОЛЬБУШОВИ-ҐУРНОЇ

Ансамбль засновано у 1982 році за ініціативою Пьотра Шалаха, Макса Старца, Марі Хрустєл та Едварда Авґустина. Незабаром, поряд із діючим ансамблем, було створено народну капелу. До співочого репертуару вплетено давні обряди й звичаї лясовяків. Чимало з них записала та транслювала «Телевізія Жешув». Теперішній керівник ансамблю – Ельжбєта Чахор.

- Свята Вечеря,

- Коляда з Туром та Іродом,

- Купальські обряди,

- Змовини,

- Весільне та Хрестини,

- Жнивне дійство,

- Випікання хліба,

- Забій свиней.

Традиції, звичаї та обичаї, художньо відтворені ансамблем «Ґурняци», були помічені й відзначені у 1996 році міністром культури та мистецтва, який нагородив колектив спеціальними Дипломом за заслуги в популяризації народної культури. П'ять років потому маршалок Підкарпатського воєводства вручив подібну нагороду учасникам цього народного ансамблю з Кольбушови-Ґурної. Крім того, ансамбль є володарем багатьох інших нагород та відзнак, здобутих після різних виступів та оглядів як у Підкарпатському воєводстві, так і за його межами.

«Коляда з Туром» – ҐУРНЯЦИ

https://www.youtube.com/watch?v=NZfEeq4NRXY

 

• ОБРЯДОВИЙ КОЛЕКТИВ «МАЗУЖАНЄ» З МАЗУРІВ

Обрядовий колектив «Мазужанє» з Мазурів діє під патронатом Ґмінного Центру культури, спорту та рекреації в Раніжові з травня 1997 року. Учасники колективу прагнуть врятувати від забуття давні звичаї та обряди лясовяцьких сіл, особливо рідного села та його околиць. Репертуар охоплює обрядові дійства, пов’язані з Різдвяними святами (Святвечір, Коляда), з Вербною неділею, купальськими, обжинковими та пізньоосінніми (квашення капусти, обробка льону) звичаями.

Колектив виступає в характерних лясовяцьких костюмах. Вони виконані за взірцем давнього вбрання, яке носили прадіди. Костюми вирізняються простотою й скромністю. Діалоги та пісні колектив презентує на говірці, характерній для регіону.

Колектив є лауреатом багатьох нагород, здобутих на регіональних і загальнопольських конкурсах.

 

• НАРОДНИЙ АНСАМБЛЬ «ЦИҐАНЯНКІ» З ЦИГАН, ҐМІНА НОВА ДЕМБА

З моменту свого створення ансамбль перебуває під патронатом Адміністрації міста та ґміни в Новій Дембі. З 1997 року, завдяки відданій праці Зофії Сендики та нинішнього керівника Марії Ордон, колектив постійно розширює свій репертуар, зосереджуючись на лясовяцькому фольклорі.

Репертуар охоплює, зокрема:

«Звичаї та обряди Великого посту – Страсна п'ятниця»

«Лясовяцьке весілля»

«Вертеп»

«Свято Купала в лясовяків».

Колектив неодноразово здобував нагороди та відзнаки на різних воєводських конкурсах та оглядах обрядів та регіональної культури.

 

• АНСАМБЛЬ ПІСНІ І ТАНЦЮ «ЛЯСОВЯЦИ» ЗІ СТАЛЬОВОЇ ВОЛІ

Ансамбль пісні і танцю «Лясовяци» був створений у Заводському Будинку культури в Стальовій Волі в 1956 році. Складався з вокальної, танцювальної та інструментальної секцій. Назва ансамблю «Лясовяци», очевидно, пов'язана з етнографічним регіоном, в якому знаходиться Стальова Воля.

З самого початку існування ансамблю його мета полягає в порятунку від забуття народних танців та пісень лясовяцького регіону, створюючи лясовяцькі та ґрембовські сюїти у власній художній обробці. Ці прекрасні танцювальні сценки дозволяють зберегти лясовяцькі пісні та танці для сучасних шанувальників фольклору.

У 2000 році за ініціативою художнього керівника Марка Заремби було створено Асоціацію симпатиків Ансамблю пісні і танцю «Лясовяци». Метою асоціації є підтримка АПіТ «Лясовяци» та «Малі лясовяци», що діють при Міському Будинку культури в Стальовій Волі.

У репертуарі ансамблю є також пісні та танці з інших регіонів Польщі (Підгальського, Краківського, Мазовського, Ловицького, Любельського, Сілезького, Сондецького чи Сандомирського), а також багато сучасних за змістом та формою тематичних позицій, що пов'язують музикою, піснею та танцями минуле з теперішнім часом, з новим життям та звичаями, заохочуючи молодих людей до пізнання традицій.