2.1 ПОСЕЛЕННЯ УНАСЛІДОК ПОДІЛІВ ПОЛЬЩІ ТА КОЛОНІЗАЦІЯ

Поділи Польщі, здійснені наприкінці XVIII століття сусідніми державами, розмежували лясовяків на дві групи: на мешканців земель на захід від Сяну (австрійський поділ – Галичина) та на його східному березі (російський поділ – Конгресове королівство). Охоронюваний кордон заблокував взаємні контакти та спричинив розворот обох груп лясовяків до різних політичних центрів. Цей процес вплинув також на появу культурних та економічних відмінностей.

На землях лясовяків Австрія провела організовані колонізаційні кампанії. Вони призвели до створення 17 поселень, у т. ч. Ґіллерсгоф у Ґідляреві, Кеніґсберґ у Волі-Зарчицькій чи Штайнау у Камені. Деякі поселенці були ремісниками, проте більшість із них були рільниками. Це сприяло розвитку культури вирощування таких видів, як ріпак, буряк, тютюн, а також плодові дерева. На довколишнє середовище впливали також типи забудови поселень, планування господарських будівель і навіть елементи устаткування.

У районах розвилок річок Вісла та Сян мала місце й примусова колонізація, яка полягала у поселенні військовополонених. Упродовж століть серед них були татари, шведи, а також росіяни, яких до XIX століття називали москалями. Можна припустити, що чимало жителів лясовяцького регіону навіть не підозрюють про свої іммігрантські корені.