Серце будинку: кухня та піч
Будинок відігравав особливу роль у житті лясовяків, будучи місцем сімейного життя, притулком від зовнішнього світу. Винятковим простором у будинку була кухня з хлібною піччю. Звичайно, піч використовували для приготування та випікання хліба, але також і для опалення всього будинку. Піч будували з цегли-сирцю, а на його склепінні спали діти або люди похилого віку. Крім цього, у печі була грубка, через яку накладали дрова і в якій зберігали, наприклад, картоплю, деревину, а іноді тимчасово тримали птицю, зокрема курей. Місце між стіною та піччю називали припічком, де, приміром, зберігали крупу, сухофрукти та гриби.
Втім, хлібну піч використовували насамперед для випікання хліба; цей процес виконував майже ритуальну функцію. Власне, хліб був найважливішою їжею. Його високо цінували. Перед тим, як розрізати паляницю, на ній робили знак хреста. Кожен шматок, що впав на землю, піднімали й цілували. Випікати хліб могла лише жінка, а з випічкою пов’язувалося чимало заборон і розпоряджень. Увечері господиня готувала розчин із борошна, молока (або води чи сироватки). Потім додавала закваску, себто трохи тіста, що залишилося від попередньої випічки, або дещо згодом – дріжджі. Хліб робили в діжці, в якій завжди залишалося трохи тіста для закваски. Після додавання борошна до закваски замішували тісто. Після того, як тісто піднімалось, його клали в глиняні миски, солом’яні або плетені кошики. Там тісто виростало, а згодом потрапляло в піч на заокругленій дерев'яній лопаті. Відтак, поклавши останній буханець, господиня лопатою робила знак хреста над піччю. Зазвичай хліб випікали щотижня або щодва тижні, залежно від кількості членів у родині.
Ще до того, як паляниці виростали і піч добре прогрівалася, спершу випікали перепічку – невеликі коржі з хлібного тіста. Господиня вкладала 2-3 такі перепічки на лопату для хліба відразу біля дверцят. Перепічки зазвичай їли ще теплими, змащуючи вершковим маслом. Іноді їх посипали цукром, а влітку – чорницею.
ДЖЕРЕЛА:
„Źródła kultury ludowej Puszczy Sandomierskiej” pod red. Krzysztofa Ruszla, Kolbuszowa 2014.
Franciszek Kotula, „Z Sandomierskiej Puszczy”, Kraków 1962.
Ruszel K., Leksykon kultury ludowej w Rzeszowskiem, Rzeszów 2004.
