ЛЯСОВЯКИ – ЛЮДИ ЛІСУ

Назва «лясовяки» походить від місця проживання серед лісів Сандомирської пущі. Втім, досі остаточно невідомо, чи таке найменування її мешканці отримали від інших, чи вони самі себе так нарекли. Переважає позиція, що поняття «лясовяки» привнесене ззовні. Спершу так називали злиденне населення, яке проживало в глибині пущі та займалося лісозаготівлею. Ця назва мала пейоративне забарвлення з огляду на переконання, що дерева та ліси – це живі істоти; відтак ті, хто був задіяний у масовій вирубці, сприймались негативно. Отже, йшлося про зневажливе окреслення. Зміни у сприйнятті відбулися лише тоді, коли умови життя мешканців Сандомирської пущі суттєво покращились, і, як наслідок, визначена таким чином категорія населення перестала існувати. Проте назва, яка окреслювала населення території Сандомирської пущі, вже вкорінилась у свідомості, набувши при цьому іншого значення – йменування непоступливих людей, стійких до життя в складних умовах.

Деякі культурологи вважають, що назву «лясовяки» дали населенню Сандомирської пущі дослідники, а мешканці себе з нею не ототожнюють. Однак, важко однозначно визначити, яке судження ближче до істини.

Слід також зазначити, що в різних місцевостях Сандомирської пущі існували й інші окреслення, якими називали себе мешканці, зокрема: лясовяци, лясовяки, лесьоки, лесьньоки, боровці, мазури.

ДЖЕРЕЛА:

„Źródła kultury ludowej Puszczy Sandomierskiej” pod red. Krzysztofa Ruszla, Kolbuszowa 2014.

Franciszek Kotula, „Z Sandomierskiej Puszczy”, Kraków 1962.