Музей лемківської культури в Зиндранові

Музей лемківської культури у Зиндранові – це скансен у лемківському селі, що знаходиться в Підкарпатському воєводстві поблизу кордону Польщі та Словаччини. Після депортації місцевих жителів до СРСР в 1945-46 рр. та Операції «Вісла» 1947 р. село фактично занепало, однак через 10 років після Операції польска влада дозволила повернутися деяким сім’ям додому. Одним із корінних жителів був Теодор Гоч, який у старій хижі свого прадіда селищного писаря Теодора Кукели (1862-1955) почав збирати предмети лемківської культури. Протягом багатьох років майбутній музей функціонував як приватна установа, спочатку як хижа із зразками лемківської культури у домі засновника, пізніше як музей під відкритим небом організований на території села. Це стало можливим після конференції у Біланці, яка була організована за ініціативою етнографа Павла Стефановського. Тоді було створено Раду музею, а 17 серпня 1968 р. У Зиндрановій розпочала свою діяльність Палата пам’яті лемківської культури. Павло Стефановський став головою Ради музею, а Теодор Гоч керівником музею. У сучасності він має статус філії державного Підкарпатського музею в Кросно.

Головним об'єктом музею є хижа Теодора Кукели 1860 року, стайня 1923 року, хлів 1934 р. Інтер'єр хати – це реконструкція кабінету селищного писаря, з архівами, книгами, листами та фотографіями з теренів Лемківщини. У окремій кімнаті знаходяться сакральні експонати: залізні хрести, літургійні речі, копії ікон. Є також велика колекція лемківських писанок. Серед господарських інструментів і предметів можна побачити ціп, ткацький верстат, жорна. У скансені є також колодязь з журавлем, вітряк від Вапенного, каплиця, циганська кузня з Вільхіця, а також меморіальні таблиці лемківським художникам В. Хилаку та І. Русенку. Одним з об'єктів скансену є єврейський будинок – колишня власність родини Залманів. У відкритті цієї експозиції в якості спонсору взяв участь Самуїл Олінер, єдиний вцілілий після Голокосту єврей із Зиндранови, який зараз проживає у США.

Музей збирав також військові знахідки після операції на Дукельському перевалі: уніформу, каски, зброю. У 1975 році на території музею було встановлено пам'ятник загиблим у боях воїнам. У грудні 1976 року влада наказала армії підірвати його. У наш час про битву на перевалі нагадує невеликий пам'ятник. Також на території музею є інший пам'ятник в честь лемків – жертв таборів у Талергофі і Явожно.

Від 1992 року музей є організатором щорічного Свята лемківської традиції на кордоні культур «Од Русаля до Яна». Щорічно в ньому беруть участь лемки та гості фестивалю з Польщі та з-за кордону. Музей видає щомісячний журнал «Загорода», який публікується лемківською говіркою, українською та польською мовами.

Музей має свій інтернет-сайт : http://www.zyndranowa.org/ На цьому ресурсі є інформація про історію заснування закладу, багато фотографій, електронні версії друкованих видань.