Йосип Михайлович Бабинець
Живописець, заслужений художник України, член Спілки художників України (з 1985 року).
Народився 8 лютого 1934 року в селі Зарічово в селянській родині, де крім нього було ще троє дітей. Його батько, як пригадував митець, мріяв щоб син вивчився на пана-учителя, якого в той час всі поважали і шанували, однак доля склалася інакше. Після семи класів сільської школи у 1948 році поступив в Ужгородське училище прикладного мистецтва на відділення художнього розпису. Його першим учителем з фаху був Шандор Петкі. Рисунку його спочатку навчав Ернест Контратович, а на другому курсі Вільмош Берец. Великий Адальберт Ерделі навчав його живопису на третьому курсі, а Йосип Бокшай вів роботу у майстерні. Саме він першим вивів студентів на природу малювати з натури. Учитися у таких митців було цікаво, однак до кінця навчання дійшли тільки 12 з 30 студентів – інші відсіялися.
Окрім бажання малювати було в Йосипа ще одне захоплення – танці. Після закінчення Ужгородського училища в 1953 році він пішов на навчання в Київське хореографічне училище. Після його закінчення упродовж 1955-1958 рр. відбував стокову службу в радянській армії (у Жулянах під Києвом), де танцював у самодіяльному ансамблі пісні й танцю. Після демобілізації працював у танцювальній групі Закарпатського заслуженого народного хору. І тільки в цей період образотворче мистецтво взяло верх.
З 1961 по 1967 рік Йосип навчався на заочному відділенні факультету історії і теорії образотворчого мистецтва Ленінградського інституту живопису, скульптури і архітектури ім. І.Рєпіна, де викладачем з фаху був В.Плотніков. Там він отримав фах мистецтвознавця. Під час цього навчання його з танцювальної групи було переведено на роботу художником-плакатистом Закарпатської обласної філармонії. Згодом молодий митець працював художником-оформлювачем в різних організаціях Ужгорода й зокрема в художньо-виробничому комбінаті художного фонду УРСР. Там він починав як художник-оформлювач, згодом став головним художником (1982-1985 рр.) і навіть директором (1986-87 рр.) цього комбінату. У той же час був секретарем Закарпатської організації спілки художників.
Особливе місце у творчій біографії художника займають його мистецтвознавчі статті у пресі, що з’являються друком у 1970-х роках. У них автор писав про творчість закарпатських митців – сучасників автора. Але бажання самому творити, а не давати оцінку і судити інших, виявилося сильнішим, а тому митець віддає перевагу творчості, покинувши мистецтвознавчу практику.
Ще від початку 1960-х років їздив на пленери, найчастіше з Антоном Кашшаєм, Федором Манайлом, Золтаном Шолтесом, Андрієм Коцкою, Йожефом Рущаком. Таким чином розпочався його шлях у мистецтві. Він працював переважно у жанрі пейзажу і натюрморту дотримуючись художніх принципів реалістичного живопису. Твори художника тяжіють до камерності. Вони сповнені внутрішнього тепла, емоційного спокою і розміреності.
Йосип Бабинець учасник художніх виставок: обласних – із 1970 року, всеукраїнських та закордонних – із 1979 р. Автор 7 персональних виставок : 1993 Дебрецен (Угорщина); 1994 Ужгород; 1996 – Гортобадь (Угорщина); 1998 – Тренчин (Словаччина); 1999 – Мукачево, Дебрецен і Ніредьгаза (Угорщина). У 2008 році став лауреатом премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі за твір «Мальовнича осінь». Не зважаючи на поважний вік, живописець брав участь у колективних експозиціях фактично до кінця свого життя.
Його роботи знаходяться в музеях та приватних колекціях в Україні, Угорщині, Словаччині, Румунії, Югославії, Італії, Франції, Німеччині. До найбільш відомих належать:
«Долина річки Уж» (1960);
«Вид на Чорногірья» (1973);
«Зима. Міський мотив» (1976);
«Музей-гребля на Чорній річці» (1978);
«Осінні Карпати» (1980);
«Село Стригальня» (1990);
«Після сінокосу» (1991);
«Під Невицьким замком» (1992 );
«Останній сніг» (1993);
«Мальовнича осінь» (1995,;
«Зима. Гортобадь» (1997);
«Натюрморт з яблуками» (1999);
«Блакитний день»;
«Зимова тиша» (2000).
Всі фото взято з сайту : https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/myttsi-zakarpattia/babinec-josip#parentHorizontalTab3
Джерела :
Бабинець Йосип : https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/myttsi-zakarpattia/babinec-josip#parentHorizontalTab1
Баглай Й. Художник із лемківського села (До 70-річчя Йосипа Бабинця) // Ужгород. – 2004. – 14 лютого. – С. 12.: https://zakarpat.brovdi.art/images/zBibliography/babynec/05.jpg
Мишанич В. Йосип Бабинець. Життя у пошуках краси і гармонії // Закарпаття онлайн – 2014. – 11 лют. : https://zakarpattya.net.ua/News/119907-Iosyp-Babynets.-ZHyttia-u-poshukakh-krasy-i-harmonii
Ножка А. Тиждень тому, 8 лютого, свій ювілей... // Голос Карпат – 2017. – 18 лют. –http://goloskarpat.info/culture/khudozhnik-iosip-babinets-z-uzhgoroda-pro-zhivopis/
Тимофієва О. Рух, поступ, гармонія… Йосипу Бабинцю – 70 // Срібна земля. – 2004. – 7 лютого. – С. 14. https://zakarpat.brovdi.art/images/zBibliography/babynec/04.jpg
