7.5 НАРОДНІ КАПЕЛИ
- КАПЕЛА «ЛОЛА»
Капела «Лола» грає з 2018 року. Вона була заснована за ініціативою першої скрипки Александри Сюздак та басиста Януша Радваньського, які грали в капелі скрипаля Яна Бороня, що припинила свою діяльність. Першою другою скрипкою був Конрад, брат Александри, а з травня 2019 року цю функцію виконує Войцех Дульскі. Музиканти грали також,зокрема, з Генриком Маршалом чи св. п. Яном Цебулею. Основна мета діяльності капели – музичний супровід танцю в нестилізованій формі. Репертуар складається з десятків традиційних творів, які виконувалися в околицях Жешува та Кольбушови, у першу чергу різні польки, але й обереки, штаєрки, рівні, ходзоне та окулки. Крім того, у співпраці з досвідченими танцюристами капела «Лола» проводить такі забави, як мєтлож, цибулька, лясовяцька мазурка та ін. Капела, незважаючи на порівняно нетривалий досвід, вже забезпечила музичний супровід багатьох танцювальних заходів від Варшави до Бещад. Час від часу колектив бере участь в оглядах, хоча учасники капели на таких заходах найбільше цінують можливість грати музику разом зі своїми колегами-інструменталістами й співаками, а також спілкуватися з більш досвідченими музикантами. Крім мелодій, які записані на слухі, музиканти часто використовують архівні матеріали та записи, зроблені, зокрема, Францішком Котулою, його однодумцями та послідовниками. Склад капели є традиційним для лясовяцького регіону – перша скрипка, друга скрипка й басоля.
Вибрані заходи за участю капели:
2018:
- Лясовяцькі зімьоки – Кольбушова-Ґурна
- Ґлоговський огляд народних капел і співаків «Викопки» – Ґлоґув-Малопольський
2019:
- Презентації народної творчості лясовяків і жешовяків – Музей народної культури в Кольбушові
- І Зліт транспортних засобів на двигунах від заводу «Dezamet» – Музей оповідок, Розалін
- V, VI, VII Зустріч з традиціями Ряшівщини Лойдіріді – Стикув, Тичин, Рудна-Мала
2020:
- Потанцюй на запусти – Камень
- • Запис довгограючого альбому (25 пісень) у рамках підготовки видання «Фольклор з архіву Польського радіо Жешув»
- VII Фестиваль живої музики – Кольбушова (ІІІ місце)
- ІІІ Фольклорна зустріч у Маркові (І місце)
- Потанцівки на Квадраті культури – Жешув
- III Табір у Хмелі – Хміль поблизу Літовищ
- Освітній проект «Лясоцькі корені» – Коморув, Кольбушова
- Фестиваль «Усі мазурки світу» – відзнака на конкурсі «Стара традиція» – Варшава
- 36-й Загальнопольський конкурс традиційного народного танцю – Жешув / Тшцяна – І нагорода в категорії танцювальних пар: Йоанна та Артур Шлахеткові з Кольбушової-Ґурної
Капела «Лола» на «Фестивалі живої музики на дванадцяти струнах та трьох смичках»
https://www.youtube.com/watch?v=tLSY8FCIBvg
- ЦМОЛЯСЬКІ ХЛОПОКІ
Капела розпочала свою діяльність у 2016 році з ініціативи бабусі скрипаля Северина Косьоровського та його брата Філіпа Косьоровського, які грали на традиційній лясовяцькій басолі. Музиканці походять зі Цмоляса, звідси й назва групи «Цмоляські хлопокі». З братами співпрацює Адам Драґан з Кольбушови, який також є скрипалем. Гурт виконує лясовяцькі мелодії в традиційному складі: перша скрипка, друга скрипка та басоля. Свою майстерність вони представляють у скансені Кольбушови, на танцях, що організовуються в околицях, а також на різних конкурсах та оглядах. Найбільші досягнення капели:
- І місце на Огляді «Поґужанська нота» в Динуві у 2017 році
- І місце на «Фестивалі живої музики» в Кольбушові у 2018 році
Іноді до складу капели входили інші талановиті молоді музиканти: Александра Сюздак та Нікодем Вілк. На увагу заслуговує той факт, що капела молода не лише з огляду на досвід, але й на віком музикантів (на момент створення капели жоден учасник не був повнолітнім). Молоді музиканти черпали свої знання про лясовяцькі мелодії та техніку гри на струнних інструментах у досвідчених скрипалів з околиць Кольбушови: Яна Цебулі, Павла Плудовського.
ЦМОЛЯСЬКІ ХЛОПОКІ
https://www.youtube.com/watch?v=1NuVodMo2lM
https://www.youtube.com/watch?v=F9OrMA6uGMk
- НАРОДНА КАПЕЛА З ҐІДЛЯРЕВИ
Народна капела з Ґідляреви була заснована в 1969 році за ініціативою Міхала Джевіцького. Склад групи неодноразово змінювався з різних причин. Понад 30 років інструктором та керівником капели є Станіслав Осіп.
Гурт продовжує музичні традиції фольклору Підкарпаття, передусім околиць Лежайська, тобто лясовяцького краю. Репертуар охоплює народні мелодії та приспівки, обрядову музику, а також колядки та пасторалі. Своєю грою група здебільшого супроводжує фольклористичний колектив ФОЛУШ під час обрядних дійств та танцях.
Діяльність капели неодноразово здобувала високі оцінки на різних конкурсах та оглядах, отримуючи численні нагороди та призи, в т. ч. двічі ІІ місце на Зустрічах народних капел у Блажові у 1998 та 1999 роках.
У 1997 році капела записала накопичений репертуар. Результатом стала аудіокасета, яку випустив ҐЦК. Черговий запис народних мелодій відбувся у 2009 році і був зроблений Жешувським телебаченням. У співпраці з фольклорним колективом ФОЛУШ записано компакт-диск із різдвяними колядками та пасторалями.
http://archiwum.nina.gov.pl/en/film/przyspiewki-weselne-wyk-kapela-ludowa-z-giedlarowej
- КАПЕЛА ВЛАДИСЛАВА ПОҐОДИ
Група музикантів, відома сьогодні під назвою «Капела Владислава Поґоди», створила першу традиційну капелу в околицях Кольбушови. Її витоки сягають 1960 року, коли Ян Ксьонжек з Острува-Барановського згуртував групу досвідчених народних музикантів, які грали народні мелодії. До її складу входили: Ян Ксьонжек – перша скрипка та співи, Владислав Поґода – друга скрипка, Францішек Бабяж – кларнет, Ян Дурак – басоля. Капела в такому складі проіснувала до 1965 року.
У 1980 році колектив очолив трубач і скрипаль Ян Цебуля. Склад знову змінюється, проте Владислав Поґода незмінно грає на скрипці. Гурт виступає на польських та зарубіжних сценах. Бере участь у різноманітних оглядах, конкурсах і фестивалях, досягаючи успіху. При капелі починає функціонувати дівочий співочий ансамбль.
1990 рік приносить подальші зміни – керівництво капели бере на себе Владислав Поґода. Відбувається повернення до стилістики, подібної до тієї, що була з самого початку її діяльності. Репертуар складається з оригінальних лясовяцьких мелодій з околиць Кольбушови: польки, трамельки, оберки, весільні, весільні рівні, холевяки, вальси. Гурт дає численні концерти, перемагає на конкурсах та оглядах, записує альбом, з’являється у ЗМІ, роблячи Кольбушову відомою в Польщі та за кордоном.
«Капела Владислава Поґоди» була одним із найбільш популярним колективів у Підкарпатському воєводстві та за його межами. Колектив кілька разів був лауреатом Загальнопольського фестивалю капел і співаків у Казімєжі-Дольному, нагороди ім. Оскара Кольберґа у 1996 році.
https://www.youtube.com/watch?v=Jbl0f-n5oLY&t=2s
