Перечинські євреї

Перечинські євреї

Центр Перечина  був вигідним місцем для забудови та ведення торгівлі, тому тут оселилися переважна більшість євреїв. Основа їх діяльність – шинкарство, торгівля продуктами, одягом, іншим крамом.  Але були серед них і лікарі, аптекарі, шустери, майстри по ремонту годинників, парасоль тощо. В центрі села знаходилася крамниця Гершлайба (зараз магазин «Зіна»), стояла корчма Ганайзера ( тепер «Кооператор»). Магазин єврея Пінкеса знаходився у приміщенні теперішньої крамниці  М. Головея, нижче жив Баймел, навпроти стояла крамниця Штерна.

Наприкінці 1930-их років у селищі мешкало близько 30 єврейських сімей: Аккермана, Авслендера, Бергіди, Брудермана, Баймела, Бирча, Германа, Гофмана, Гершковича, Гелб-Гімера, Грюнвалда, Гершлайба, Вайнберга, Давидовича, Ицика, Зінгера, Кінцлера, Лайзеріка, Лакса, Лайтмана, Мошковича, Наймана, Пінкеса, Розенберга, Струловича, Штерна, Шухги,  Штудермана, Янкелна, Якубовіча та ін. Всі сім'ї у квітні 1944 року були депортовані, спочатку в гетто в Ужгороді, а звідти – до концтабору Освенцім.

У колишньому приміщенні Ощадбанку в Перечині євреї мали свій дім для молитов - синагогу. Побудована вона  була у 1903 році. На старих листівках із зображенням синагоги на будівлі чітко видно Зірку Давида.  З приходом радянської влади  символіку звичайно прибрали, а у 1947 році  колишню синагогу передали під окружний Будинок культури, потім тут довгий час працював Ощадбанк.

Фото 1. Синагога в Перечині, початок 20-го століття.

Фото 2. Синагога а Перечині на листівці початку 20-го століття.

Фото 3. Єврейський магазин в Перечині.