КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ Комунального закладу «Краєзнавчий музей міста Перечин»
Комунальний заклад «Краєзнавчий музей міста Перечин» Перечинської міської ради (далі – КЗ «КМмП» ПМР) – багатофункціональна музейна культурно-освітня та науково-методична державна інституція, яка належать до сфери управління (відділ освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Перечинської міської ради).
Музей було створено рішенням Перечинської міської ради від 18 квітня 2018 р. Засновником КЗ «КМмП» ПМР є Перечинська міська рада Закарпатської області. КЗ «КМмП» ПМР є власністю Перечинської міської ради Закарпатської області. Орган управління – відділ освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Перечинської міської ради.
Ідея створення музею у місті Перечин з’явилась у 2012 році, коли за підтримки Благодійного фонду «Центр громадських ініціатив» у місті було створено туристично-інформаційний центр. В одній із кімнат центру було зібрано старовинні речі, предмети побуту, меблі. Ця кімната стала базою для створення майбутнього музею, а зібрані предмети, що експонуються в ньому, є частиною історії міста.
З моменту офіційного відкриття музею (2018 р.) почалась дослідницька та пошукова робота, підготовка до побудови майбутніх експозицій. Оскільки музей розташувався в 100-річній будівлі, то були проведені відповідні ремонтні роботи. При цьому були збережені окремі елементи старої будівлі: дерев’яні вікна і двері, кахельну пічку, плитку на підлозі.
Сама концепція створення музейних експозицій полягала у відтворенні історії міста крізь призму часів і національностей, які тут проживали: українці, словаки, чехи, угорці, євреї, німці та італійці. При побудові експозицій була приділена увага старим назвам вулиць міста та їх походженню. Музейна експозиція поділена на чотири зони, що відтворюють історію даної місцевості.
МЕТА ДОКУМЕНТА
Цей документ визначає концептуальні засади розвитку КЗ «КМмП» ПМР, що репрезентує історію та традиційну народну культуру міста Перечин.
Цей документ базується на матеріалах серії зустрічей та робочих дискусій із громадськими активістами, діячами історії та культури та відповідними посадовцями й фахівцями міста та області.
Роботу над проектом створення КЗ «КМмП» ПМР ініціювали в 2018 році за підтримки Перечинської міської ради. До ініціативної групи долучалися співробітники відділу освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Перечинської міської ради, фахівці з музейної справи Закарпаття.
МУЗЕОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ
Сучасні музеї є багатовимірним простором, який дає імпульс творчості й інноваціям, що визначає перспективи урбаністичного та сільського середовищ, моделює ландшафти пам’яті та світогляду як далекого минулого, так і сучасності. Конкурувати з індустрією розваг та дозвілля, яка зростає, новими технологіями, що змінюють концепції часу та простору, ідентичності й культури, можуть лише музеї, здатні динамічно змінюватися, мобілізовувати свій потенціал і трансформувати його у креативність, інтерактивність, залученість до ефективного обміну інформацією, знаннями та досвідом.
У сучасних умовах традиційні форми й підходи втрачають ефективність, тому актуальним є пошук нових форм взаємодії музейних закладів з аудиторією, дієвих культурних механізмів відбору та передачі традиційних і новостворюваних цінностей, актуалізації історико-культурної спадщини та сучасної історії, активізації громадських ініціатив, переосмислення важливих подій і збереження пам’яті про них.
Відповідно стратегічні активи КЗ «КМмП» ПМР також мають фокусуватись здебільшого на інтересах і цінностях громадян, адже йдеться про пам’ять, яку музей зберігає, людей, яких у ньому вшановують, колекції, про які він дбає, ідеї, які він генерує, та репутацію, яку музей захищає.
КЗ «КМмП» ПМР має стати змістовною відповіддю на виклики й можливості в презентації та інтерпретації історико-культурної спадщини міста Перечин, сучасним закладом нового типу, місцем колективної пам’яті та лабораторією її переосмислення, платформою формування громадянського суспільства, громадського діалогу засобом виховання свідомих та активних громадян.
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ КЗ «КМмП» ПМР:
- Проблема просторово-архітектурного рішення експозиції музею.
- Відсутність бренду.
- Досить вузький асортимент музейних послуг.
- Кадрове забезпечення дуже розгалужене і не сприяє ефективній діяльності.
- Проблема комунікації і розширення аудиторії.
- Нерефлексивне відношення до своєї діяльності в культурному просторі.
- Недостатньо використовується міждисциплінарний підхід у роботі з колекцією.
- Відсутність мотиваційних важелів.
НОВА ПАРАДИГМА
Місія музею – КЗ «КМмП» ПМР різноманітними музейними засобами ілюструє найважливіші віхи історії міста Перечин, демонструє її тяглість, акцентуючи увагу формуванні й становленні основних рис традиційної народної культури. КЗ «КМмП» ПМР проголошує політику відкритості як частину місії музею – закладу культури, що таким чином демонструє свою зрілість та сучасний шлях розвитку.
Філософія музею – КЗ «КМмП» ПМР – музей український за змістом, європейський за духом, сучасний за формою.
Траєкторія руху музею: колекція – експозиція – історичний період – відвідувач – атракція.
Ребрендинг – вироблення впізнаваного стилю, використовуючи сучасні форми реклами.
МЕТА КЗ «КМмП» ПМР
Закріпити і розвинути роль КЗ «КМмП» ПМР як одного з провідних історико-культурних музейних закладів Закарпаття, що об’єднує довкола себе суспільство у бажанні знати історію та культуру свого народу і своєї країни, що прагне бути максимально доступним для кожної людини, а також бути інноваційним та організаційно ефективним.
СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ
- створення креативного музейного продукту та послуг, оригінальної сувенірної продукції, розширення діапазону видавничої діяльності;
- еволюція музею від «споглядального простору» до «живого» музею;
- збільшення кількості відвідувачів та розширення аудиторії музею;
- проведення маркетингового аудиту;
- створення належних умов для збереження музейних предметів (сучасне виставкове обладнання, відповідний мікроклімат в музейних експозиціях);
- дотримання політики відкритості у формуванні системи змін експозиційного простору та його змісту;
- розвиток та підтримка науково-освітніх програм і проектів;
- співпраця з громадськими організаціями та міжнародними інституціями;
- входження музею до загальноукраїнських та зарубіжних музейних структур;
- вдосконалення інфраструктури;
- дотримання принципу професіоналізму при доборі музейного персоналу;
- поєднання державного фінансування із отриманням власного доходу та залученням коштів спонсорів;
- широке представлення КЗ «КМмП» ПМР в інформаційному просторі.
СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ
Формування колекції:
- формування фондової колекції з акцентом на артефакти минулого та актуальні історико-культурні теми сьогодення.
- подальше наукове опрацювання і вивчення колекції науковцями музею із залученням широкого кола науковців-консультантів.
Вивчення, збереження, використання та популяризація колекції:
- відкритість колекції КЗ «КМмП» ПМР для наукової спільноти.
- продовжити вивчення історії та культури міста Перечин з найдавніших часів до сьогодення з метою участі у створенні відповідних монографій, довідкових видань, а також для поповнення і реекспозиції окремих розділів та створення нової розширеної та удосконаленої експозиції музею, створення нових виставок тощо;
- проводити збір матеріалів серед населення краю;
- здійснити наукове вивчення, класифікацію та систематизацію з метою каталогізації різноманітних музейних колекцій.
- проводити міжнародні, всеукраїнські, регіональні та обласні музейні наукові конференції з проблем музеєзнавства і краєзнавства, залучаючи до цього кошти з різних джерел;
- брати участь у наукових конференціях з проблем краєзнавства, музеєзнавства, історії України, реставрації та оцінки музейних скарбів, які проводяться на базі вищих навчальних закладів, музеїв, реставраційних центрів в Україні;
- з метою підвищення кваліфікації брати участь у семінарах, тренінгах, стажуваннях обласного, регіонального, загальноукраїнського, міжнародного рівнів.
- надавати методичну і практичну допомогу народним та відомчим музеям, музеям на громадських засадах підприємств та організацій, музеям при закладах освіти міста та сіл Перечинщини;
- використання сучасних підходів до питання збереження фондової колекції.
- постійне поповнення музейної колекції новими пам’ятками, джерелами з історії та культури міста. Створення фондово-закупівельної комісії для проведення належної політики у формування музейної збірки.
- розпочати оцифрування музейної збірки, створити «Путівник» по ній.
- представлення в інформаційному просторі в Україні та за її межами наукових здобутків співробітників КЗ «КМмП» ПМР.
- створення умов максимальної доступності відвідувачів для ознайомлення з колекцією музею.
- популяризація колекції шляхом створення команди «позамузейних» волонтерів.
- залучення фахівців-реставраторів.
- створення стаціонарних експозицій та тимчасових виставок, що спонукають відвідувача до критичного осмислення української історії та народної культури.
Експозиційна складова:
- дотримання принципу привабливості та інтерактивності стаціонарних експозицій.
- відсутність в експозиційних проектах кліше, висновків у висвітленні історико-культурних процесів.
- представлення культур і традицій національних меншин.
- адаптація експозиції музею до дитячо-підліткової аудиторії.
- створення умов максимального доступу до інформації шляхом технологічного удосконалення.
- надання якісних музейних послуг іноземним відвідувачам.
- створення «Лабораторії музейної педагогіки».
- осучаснення формату екскурсійного обслуговування шляхом забезпечення можливостей інтерактивного спілкування.
- практикувати проведення виставок з приватних колекцій та творів митців і народних умільців краю, України.
- організація пересувних тематичних виставок з власної колекції;
- підтримувати співробітництво з міжнародними організаціями, культурними центрами для активізації виставкової роботи і ознайомлення мешканців міста з історією та культурою сусідніх країн.
Орієнтація на відвідувача:
- створення комфортних умов перебування відвідувача в музейному просторі.
- доступність експозиції для людей з особливими потребами.
- створення зон відпочинку.
- створення дитячого простору в музеї.
- розвиток музейної інфраструктури.
- підтримка інноваційних креативних музейних пропозицій щодо залучення відвідувача.
- впровадження кращих сучасних музейних практик.
- постійний моніторинг запитів відвідувачів.
Цільова аудиторія:
- сім’ї.
- учні, студенти.
- молодь.
- наукова спільнота.
- туристи.
Досвід роботи музеїв Закарпаття дозволяє нам визначити їх аудиторію. До неї належать:
- Туристи з інших міст та областей України відвідують музей у рамках турів вихідного дня та турів, що організовують санаторії та будинки відпочинку для своїх клієнітів. Зазвичай вони не мають багато часу, тому надають перевагу короткій оглядовій екскурсії експозицією музею або ж оглядають самостійно найцікавіші об’єкти чи експонати.
- Іноземні туристи. Зазвичай вони проїздять із сусідніх країн – Словаччини та Угорщини, зустрічаються групи та поодинокі відвідувачі з Білорусії, Росії, Польщі, Чехії та країн Західної Європи. Ці туристи не знають місцевої культури і мови, тому хочуть отримати якомога більше інформації та придбати музейні сувеніри чи листівки. Зазвичай вони не мають багато часу, бо хочуть відвідати й інші цікаві та видатні місця у місті чи селі.
- Місцеві відвідувачі. Ця підгрупа включає постійних відвідувачів музею, що приходять на нові виставки чи інші заходи, слідкують за анонсами музейних подій. До цієї категорії відвідувачів варто також віднести жителів міста чи села, які до музею приводять своїх гостей з інших населених пунктів.
- Сім’ї з дітьми. Це невеличкі групки від 2 до 6 чоловік, які приходять до музею у вихідні дні задля відпочинку. Для батьків надзвичайно важливим є поєднання відпочинку з цікавими заходами, виставками та можливістю для дитини щось пізнати та навчитися.
- Шкільні групи. Особливістю цієї категорії є організоване відвідування музею, рішення про відвідини приймають вчителі, а діти, зазвичай, не дуже зацікавлені експозицією музею та розповіддю екскурсовода. Вчителі самі не дуже добре знають музей, тому з радістю користуються послугами екскурсовода, витрачаючи той час, коли йде екскурсія на власний відпочинок та релаксацію.
- Студенти. Можуть відвідувати музей групами (проходження етнографічної, художньої, туризмознавчої практики) або ж мають особисті завдання для відвідин музею (наприклад, написання дипломної чи курсової роботи про певну галузь закарпатської народної культури).
- Пільгова категорія відвідувачів. Сюди відносимо людей з особливими потребами, учасників бойових дій в зоні АТО та дітей-сиріт.
Всі ці категорії відвідувачів є цільовою аудиторією й КЗ «КМмП» ПМР.
Інформаційно-просвітницька складова:
- створення потужного музейного ресурсу для науковців та відвідувачів.
- створення та розвиток освітніх програм для учнів та студентів, широкого загалу.
- проведення оглядових та тематичних екскурсій по експозиційним залам закладу з диференційованим рівнем викладу матеріалу, з метою надання можливості охопити різні вікові та соціальні категорії відвідувачів й покращити рівень обслуговування;
- організація виїзних екскурсій до навчальних закладів, підприємств і установ міста;
- проведення роботи з популяризації історико-культурної спадщини міста (лекції, бесіди, музейні уроки, майстер-класи з різних технік декоративно-прикладного мистецтва, круглі столи, вікторини, літературні читання);
- організація зустрічей з видатними людьми, ветеранами війни і праці, вченими, творчою інтелігенцією з метою формування патріотичної, активної громадянської позиції у підростаючого покоління;
- поширення інформації про колекцію КЗ «КМмП» ПМР та його діяльність через ЗМІ в Україні та за її межами.
- проведення наукових конференцій, професійних зустрічей, круглих столів, лекторіїв, дискусійних панелей.
- видання каталогів, збірників статей, путівників.
- видання рекламної музейної продукції.
- видання просвітницької літератури для дітей.
- розробка та розміщення реклами КЗ «КМмП» ПМР в публічному просторі.
- розширення віртуальної аудиторії, активізація роботи в соціальних медіа, просування Facebook сторінки та каналу Youtube.
Міжнародна складова:
- налагодження партнерських зв’язків з культурними інституціями світу, використання ресурсу КЗ «КМмП» ПМР з метою активізації культурного обміну та промоції КЗ «КМмП» ПМР.
- популяризація історії та культури міста Перечин за кордоном.
- створення міжнародного іміджу: історія та культура міста має стати зрозумілою та цікавою для іноземців.
- участь в міжнародному діалозі щодо актуальних історико-культурних тем.
- пошук закордонних бізнес-партнерів.
- участь в міжнародних грантових проектах.
Організаційна складова:
- Стратегічне планування діяльності музею.
- проектний менеджмент розвитку КЗ «КМмП» ПМР.
- удосконалення й осучаснення структури музею для ефективного використання наукового потенціалу та фахового ресурсу.
- створення комфортного науково-робочого середовища.
- залучення додаткових джерел фінансування для реалізації музейних програм і проектів.
- залучення та використання краудсорсингових моделей для КЗ «КМмП» ПМР.
КАДРОВА ПОЛІТКА МУЗЕЮ
Час, інтенсивність міжнародного та вітчизняного культурного контексту змушує думати про:
- необхідність рішучого відходу від стандартних інструктивних пропозицій;
- перегляд організаційної структури;
- перегляд системи управління;
- перегляд посадових обов’язків;
- створення відділу розвитку музею, відділу маркетингу, спрямування їх на розвиток програм і пошуку додаткових коштів для розвитку музею;
- створення відділу, який цілеспрямовано займатиметься залученням аудиторії і розвитком нових напрямків діяльності, зміцнювати як соціальну, так і фінансову складову музею.
ВИЗНАННЯ МУЗЕЮ
Визнання музею на трьох рівнях:
- національному.
- міжнародному.
- локальному.
МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬ
- Активізація та стимулювання наукової діяльності.
- розвиток спектра послуг.
- удосконалення постійної експозиції та активна виставкова і культурно-освітня діяльність.
БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО МУЗЕЮ
- провідне місце в музейному середовищі краю;
- відкритість музею;
- музей – центр наукових досліджень;
- музей – простір для реалізації науково-освітніх та культурно-мистецьких програм та проектів;
- музей – з’єднуюча ланка між науковцями, народними майстрами та умільцями, народними колективами та етногуртами.
- музей – привабливий туристичний об'єкт, центр дозвілля;
- музей – український за змістом, європейський за духом, сучасний за формою.
Коцан В.В., кандидат історичних наук,
директор КЗ «Закарпатський музей народної
архітектури та побуту» ЗОР
Попович М.М., директор
КЗ «Краєзнавчий музей міста Перечин»
